«...принявшим с нами равно драгоценную веру
по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа»
(2Пет.1:1)
Летят с небес пушистые снежинки.
Земля покрылась нежной белизной.
А на ресницах у меня слезинки
От счастья встречи, Господи, с Тобой!
В груди моей иное сердце бъётся,
Полученное от Тебя, Иисус.
Какую милость Ты явил мне, Отче –
По вере драгоценной я молюсь.
Молитва в Истине, молитва в Духе
Легко рождается с душе моей.
Я твёрдо знаю: приклонил Ты ухо
С высот внимая, окрылённой, ей.
Единственный, Возлюбленный, Прекрасный,
Величественный, Вечный Господин,
Меня соделал Ты Себе причастной,
Божественною силой возродив.
Во мне горит желание святое
Всем людям передать души восторг:
Я совершенство познаю благое
С тех пор, как Ты меня из зла исторг.
Твоя любовь со мной - какое чудо!
Десницей правды держишь Ты меня.
Верховную я прославляю мудрость,
Которой во Христе хранима я.
Смотрю в окно: всё белизной покрыто.
С святых небес нисходит чистота...
Славнее во вселенной нет событья
Чем то, что подарило мне Христа!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 9730 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
