Журавли исходят, будто ангелы.
Словно души бросились вдруг в тяжкие.
Маяки штурмуют, словно надолбы -
ошалело, дико, в крылопашную.
А когда поют они небесные
песни, к горизонту устремляясь, -
в нас, бескрылых, загудит болезненно
белая, как лист начальный, зависть.
Мы же птицы, только лишь без дара
бороздить эфирное пространство.
Люди, как холодные радары,
зрят в полете сущую опасность.
Но их тянет жадно на опасность,
хоть они её и проклинают.
В этом есть большая несуразность -
то, что люди просто не летают.
Ну, бывают случаи плохие -
в окна вдруг выходят, словно в двери.
Но не держит пасынков стихия.
Иль они в полеты слабо верят.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Хоч смуток серце огорта - Мария Пономарева Він не відштовхне твою любов, як можуть це зробити люди. Він не прожене геть, коли прийдеш просити пробачення. Він - це Той, хто здатен на все заради того, щоб ти міг ЖИТИ, щоб твоя душа співала, а не хилилась долі, щоб твоє сердце не могло навіть оговтатись від радості та щастя, яке його переповнюють. Це все може тільки Він - Ісус Христос. Задумайся, що далі буде в твоєму житті - закінчити університет, здобути престижну роботу, заснувати сім'ю, кар'єра, а далі, далі?
Прошу тебе від всоьго серця: "підійди до ніг Христа
Стань не коліна та вклонись", зрозумій накінець чого вартуєш ти. Невже тобі всього того нехочеться, що тобі може дати Христос через розкаяння?
Якщо ти сумуєш, знай, що Єдиним, Хто може дійсно втішити тебе - це тільки Божий Син!
Будь благословенним!
"...хто до Мене приходить, Я не вижену геть" Євангеліє від Івана 6:37б
"Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою!" Євангеліє від Матвія 11:28
